| Нiч яка мiсячна, зоряна ясная,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай.
Сядемо вкупочцi тут пiд калиною
I над панами я пан,
Глянь, моя рибонько, срiбною хвилею\
Стелеться полем туман. \2р
Небо незмiряне всипане зорями,
Що то за Божа краса.
Перлами ясними ген пiд тополями \
Грає краплиста роса.\ 2р
Ти не лякайся, що нiженьки босiї
Вмочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вiрная, аж до хатиноньки \
Сам на руках віднесу. \2р
Ти не лякайся, що змерзнеш лебідонько,
Тепло нi вiтру, нi хмар.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар.
Я пригорну тебе до свого серденька,
А воно палке, мов жар. |