| Сонце сіло за горами
Та й за Верховину.
А гуцул давно чекає
Кохану дівчину.
Приспів:
Пісне з полонини,
Полинь до дівчини!
Розкажи, як я кохаю,
Як її чекаю. (весь куплет – 2)
Так запали в душу коси,
Стрічками обвиті,
Як волошки, сині очі –
Єдині на світі.
Не розкажуть про кохання
Їй вуста несмілі,
В пісні серце розкриваю
Я дівчині милій.
А коли засяють зорі
Понад рідним плаєм,
Ніжну пісню про кохання
Разом доспіваєм. |