| | слова: Андрій Малишко
музика: Платон Майборода
Чому, сказати, й сам не знаю,
Живе у серці стільки літ
Ота стежина в нашім краї,
Одним одна,
біля воріт.
Ота стежина в нашім краї,
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в нашім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в нашім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Дощами мита й перемита,
Снігами знесена у даль,
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль,
І ревний жаль.
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.
На вечоровім виднокрузі,
Де обрій землю обніма,
Нема кінця їй в темнім лузі,
Та й повороту – повороту теж нема.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Між круглих соняхів із літа
Мій ревний біль, мій ревний біль
І ревний жаль.
Моя надієчко, я знаю,
Мій крик життя на цілий світ,
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна,
Біля воріт.
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт.
Де ти, моя стежино,
Де ти, моя стежино, –
Ота стежина в ріднім краї
Одним одна, одним одна
Біля воріт. |
shlomovo
Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи, активировавшие аккаунт!
