|  | На світі є багато непройдених доріг,
 Та лиш одна додому повертає,
 Там у садочку хата, неначе оберіг,
 Вона усе життя мене чекає.
 Приспів:
 Там яблунька цвіте, мене у сад веде
 Мого дитинства стежечка знайома,
 І завмирає світ, бо не бува ніде
 Мені так гарно, як у себе вдома!
 Життя моє складають дороги і пісні,
 Та не боюся я лихої втоми,
 Бо серце зігріває усе життя мені
 Моя дорога, що веде додому.
 Приспів
 Я знову відїжджаю в далекії краї
 Та серце на Вкраїні залишаю,
 Бо там моя калина і клекіт журавлів
 І хата, що завжди мене чекає.
 Приспів
 І завмирає світ, бо не бува ніде
 Мені так гарно, як у себе вдома... (3) |