|  |  Дитинство наше радісним було
 Та раптом відзвеніло й відцвіло,
 Злетіло тихо в сині небеса
 І, мабуть, не повернеться назад.
 Приспів:
 Зачекай, моє дитинство! Зачекай!
 Не спіши летіти у далекий край!
 Наче птаха, білі крилоньки згорни,
 Щоб по довше ми лишалися дітьми! (ост 2 рядки – 2)
 А я кричу дитинству: "Зупинись!"
 А я його благаю: "Повернись!"
 Воно сміється лагідно мені:
 Я повернусь до тебе уві сні...
 Приспів
 Все далі в небі зірка осяйна,
 Мені завжди світитиме вона,
 Від лиха берегтиме у житті,
 Освятить всі дороги і путі.
 Приспів (2) |