| | мрією зміряю відстань до зірок.
тих зірок, що начебто, за один лиш крок.
крок такий омріяний,
крок ніким не мріяний,
крок, як крок з людських думок.
приспів:
шляхи зірчасті в далині
дарують промені мені
й палахкотить в моїй душі надія,
що я до зорепаду йду,
що там свою зорю знайду:
і я назву її святим ім‘ям марія!
іі
молоде-зелене - дехто промовля!
небеса - незвідані. небо - не земля!
тільки я не вірю їм,
я завжди стою на тім,
що десь там моя зоря. |
Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи, активировавшие аккаунт!
