| Її всі називали, (тричі)
Актрисою століть.
Тепер цариця залів (тричі)
На вулиці стоїть.
Стоїть на розі вулиць (тричі)
В потертому манто.
Овації забулись, (тричі)
Тепер вона — ніхто.
Приспів:
Та все одно їй сниться слава
І триумфальний бенефіс.
І їй скандують «Браво! браво! браво!»
Глядачі, зворушені до сліз.
Колись були їй вдячні (тричі)
І злодій, і король.
Сумна напівжебрачка (тричі)
Її остання роль.
Скінчилася епоха, (тричі)
Настав байдужий день.
Талант завжди від Бога, (тричі)
А горе — від людей.
Приспів.
Стоїть стара актриса (тричі)
В короні забуття.
Туман немов куліси (тричі)
Химерного життя.
В гримерній тихо-тихо, (тричі)
На сцені ніч і тьма.
І кажуть їй: «Ваш вихід», (тричі)
А виходу нема.
Приспів. |