| | І знов акація цвіте, і теплий вітер горне віти
Я пригортаюся до світу, цілую літо золоте
Душа спочине від тривог, де без провини жде спокута
Мій краю, щемні мої пута, мій біль і щастя, гріх і Бог.
Пр-в:
Додому їду, на добре слово, до щирих друзів, обов’язково
Де все так ясно і зрозуміло, де чорне – чорне, а біле – біле
Додому, додому, додому на добре слово
Додому, додому, додому, додому.
2.Над Україною пора, яка ніде така не знана
А те, що діється із нами, ні слів не просить, ні пера
Красою зраненому знов це диво буде довго сниться
Як половіючій пшениці, вітрець шепоче про любов.
Пр-в: тот же.
Вступление.
Ой при лужку, при лужку, при широкiм полi
При зна........ ти гуляв по волi
Пр-в: тот же-2раза.
|
Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи, активировавшие аккаунт!
