| По ожину, по малину
Зранку я ходила.
Назбирала ягід кошик,
В лісі заблудила.
Вивів мене з лісу хлопець,
Лісник чорноокий.
Вуса чорні, очі карі.
Як дубок високий!
З лісником цілу ніч гуляла,
Лісника ніжно обнімала,
Цілувала личко, заглядала в очі.
Цілувала, обнімала зранку до півночі.
Цілувала, обнімала зранку до півночі.
Ой ожина, ой малина,
Ягідкі червоні.
Ой сварила рідна мати,
Говорила доні.
Не ходи у ліс дитіна,
Послухай розмови,
Зведуть тебе карі очі,
Згублять чорні брови!
З лісником цілу ніч гуляла,
Лісника ніжно обнімала,
Цілувала личко, заглядала в очі.
Цілувала, обнімала зранку до півночі.
Цілувала, обнімала зранку до півночі.
Ех!
Мамцю моя, мамцю моя,
Як же не ходити?
Мамо моя дорогенька,
Як же не любити?
Карі очі сняться в ночі,
Розпікають душу.
Ой, доколи таке горе
Я терпіті мушу!
З лісником цілу ніч гуляла,
Лісника ніжно обнімала,
Цілувала личко, заглядала в очі.
Цілувала, обнімала зранку до півночі.
Цілувала, обнімала зранку до півночі.
З лісником цілу ніч гуляла,
Лісника ніжно обнімала,
Цілувала личко, заглядала в очі.
Цілувала, обнімала зранку до півночі.
Цілувала, обнімала зранку до півночі.
Ех! |