| | Вже гуси полетіли ген за небокрай,
У вирій синьо-білий ти їх чекай.
Чекай крізь млу осінню, крізь ніч-туман.
Чекай і знов засяє сонце нам.
У час прощання моя кохана, візьми троянду-ружу.
Палає в небі зірка рання, вогнем-вогнем останнім.
Приспів:
Кришталь горить, крізь морок ночі, як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє, прощай.
Візьми трояду-ружу і зайди в наш сад.
До тебе спогад рушив мов зорепад.
Гіркі хвилини смутку крізь дні, роки,
Хай світять нам червоні пелюстки.
У час прощання моя кохана, візьми троянду-ружу.
Палає в небі зірка рання, вогнем-вогнем останнім.
Приспів:
Кришталь горить, крізь морок ночі, як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє, прощай.
Приспів |
Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи, активировавшие аккаунт!
