| Я іду багряним садом,
Туман ляга на лист опалий.
Тут колись ходили рядом,
А навкруги весна буяла.
Приспів:
Ой ви, очі волошкові,
Мов троянди пелюстки – вуста,
Стан твій ніжний, смерековий,
Ти – веснянка моя чарівна.
Не забуть мені ті ночі –
Цілунок губ твоїх медовий.
І тепер так серце хоче
Твої вуста відчути знову.
Дні ідуть, літа минають,
Душа зове – прийди, кохана.
Ти повернешся, я знаю,
Моя любов, моя жадана. |