| Розлучаюся з тобою
І з осінньою порою.
Як мені тепер самою?..
За вікном дощу краплини,
Мов сльозини л‘ють.
Я благаю, як дитина:
Тільки не забудь, тільки не забудь!
Приспів:
Не забудь про мене, як підеш в далекі краї,
Не забудь про поцілунки і обійми мої.
Хай щастить тобі у всьому на життєвім шляху,
Ти обрав собі дорогу нелегку.
Пригадай про мене, як торкнеться серця печаль,
Посеред весни зірви з очей розлуки вуаль,
І лети скоріш додому - я стрічати прийду,
Пам‘ятай, що я завжди на тебе жду, я так жду.
Я плечей твоїх торкаюсь,
Через силу посміхаюсь,
Не молюся і не каюсь...
Нашого життя картини
У мені живуть.
І благаю, як дитина:
Тільки не забудь, тільки не забудь!
Приспів. |