| Не питай мене, де зірки в очах.
Бо моя душа, то мій білий птах.
А твоя любов, наче темна ніч.
Про свою любов, не кажи мені.
Небо і земля...
Щастя і біда...
Може, все піде, як з гори вода.
Пр:
Ой, вода...
Холодна вода...
Тече вниз крізь темний гай.
Якщо сам не знаєш броду,
То й у мене не питай.
Не цвіте земля, вся спустошена.
Не росте трава, вітром скошена.
Не живе любов поза стінами.
Піднялась душа, та й полинула.
Небо і земля...
Радість і біда...
Без любові все, як з гори вода.
Пр. (2 рази). |