| Я нікому не розкажу, тільки тобі
Як, здавалося, востаннє, рута цвіте
Як у небі неосяжнім гасли зорі.
Якби я міг згадати все
Хайнорілей
Ти — найкраща з людей
Норілей-норілай
Я тобі винен сонце, небо і більше...
Хайнорілей
Серед сотень очей
Норілей-норілай
Я лише твоїм відкриваю свій відчай
Свій відчай...
Я нікому не відкрию, тільки тобі
Досі нездійсненну мрію, із моїх снів
Наче всі дороги світу стали твої
А я навік - обрій для них
Хайнорілей
Ти — найкраща з людей
Норілей-норілай
Я тобі винен сонце, небо і більше...
Хайнорілей
Серед сотень очей
Норілей-норілай
Я лише твоїм відкриваю свій відчай
Свій відчай... |