| | Якби мені сказали завтра.
Облиш думки про неї ти.
Забудь, і думати не варто.
Бо може більше не прийти.
Сказав би я: "Ніхто про те не знає.
Бо зливою чи вітром пролетить.
А може, білим снігом закружляє.
Вона мене не може не любить.
Доторкнись, пригорни, в тім немає вини.
Ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз розтопить білий сніг.
Що на землю і на серце ліг.
Нехай розкажуть про розлуку.
Я не повірю, так і знай.
Я підніму, як крила, руки,
І полечу за небокрай.
Я буду тим, що є для тебе сонце.
Я буду тим, що в серці назавжди.
Постукаю я тихо у віконце.
Я знаю, що мені відкриєш ти.
Доторкнись, пригорни, в тім немає вини.
Ми давно вже чекали весни.
Хай тепло рук твоїх враз розтопить білий сніг.
Що на землю і на серце ліг.
Доторкнись,… |
Комментарии могут оставлять только зарегистрированные пользователи, активировавшие аккаунт!
